Формування перспективної моделі організації оборони України

Автор(и)

  • В. С. Фролов Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Ukraine
  • В. М. Семененко Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.33099/2618-1614-2019-8-3-3-9

Ключові слова:

оборона України, організація оборони України, перспективна модель організації оборони України, план оборони України, виклики та загрози національним інтересам України, гібридні загрози

Анотація

У статті проведено аналіз викликів та загроз національним інтересам України та діючої системи протидії цим загрозам, дано визначення та запропонована перспективна модель організації оборони України.

Основною особливістю безпекового середовища у ХХІ столітті є протистояння держав (груп держав, воєнно-політичних блоків та союзів) за чотирма основними напрямами:

у політичній, фінансово-економічній та енергетичній сферах (“м’яка війна”);

в інформаційній сфері;

у сфері внутрішньої безпеки;

військове протистояння.

Російська агресія проти України є основною причиною змін у безпековому середовищі. Стратегічне керівництво держави-агресора із усіх сфер функціонування держави формує чотири основні стратегічні напрями агресії (протистояння, впливу). Дії противника чітко сплановані, тісно погоджені між собою та об’єднані  в єдиному інформаційному полі. Управління такими процесами здійснюється під централізованим стратегічним керівництвом Кремля.

В Україні ж протидія цим гібридним загрозам здійснюється розрізненими діями органів державної влади, кожен із яких приймає автономні рішення, які лише інколи погоджуються між собою. Існуюча модель організації оборони України має ряд суттєвих недоліків, які не дають змогу РНБО України своєчасно реагувати на зміни у безпековому середовищі, розробляти відповідні пропозиції до рішень Президента України та у повній мірі виконувати функції та завдання, що покладені на неї Конституцією та законами України.

Модель організації оборони України може бути більш ефективною за умови формування її структури відповідно до напрямів основних загроз національним інтересам у безпековому середовищі. Ефективна протидія основним таким напрямам загроз у воєнній сфері можлива лише за умови створення такої структури системи управління, завдання якої концентруватимуться у 4-х виконавчих органах (департаментах РНБО).

Проблеми, які розглянуті у статті, можуть стати основою новітньої концепції тотальної оборони держави в умовах гібридної війни. Запропонована структура РНБО України може бути основою (варіантом) стратегічного управління тотальною обороною України.

Біографії авторів

В. С. Фролов, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

кандидат військових наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник центру воєнно-стратегічних досліджень, генерал-лейтенант у відставці

В. М. Семененко, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, заступник начальника центру воєнно-стратегічних досліджень, полковник

Посилання

Закон України «Про оборону України» // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 9. – Ст. 106 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12, дата звернення 27.10.2019.

Закон України «Про національну безпеку України» // Відомості Верховної Ради. – 2018. – № 31. – Ст. 241 [Електрон-ний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2469-19.

Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

Закон України «Про Раду національної безпеки і оборони України» // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 35. – Ст. 237 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/183/98-%D0%B2%D1%80.

Илларионов А. Вызовы информационной войны для свободного общества и возможная контрстратегия : Выступление на XIX Форуме Открытого Общества Эстонии. Таллинн, 18 сентября 2014 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://aillarionov.livejournal.com/735489.html.

Паспорт безпеки України: підсумки та рекомендації [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://intsecurity.org/Pasport_bezpeky_Ukrainy.pdf.

Український фронтир: виклики Закарпаття та Причорномор’я : Матеріали дослідження [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://intsecurity.org/UAFrontier_UA_EN.pdf.

Гроций Гуго. О праве войны и мира : три книги, в которых объясняются естественное право и право народов, а также принципы публичного права / Г. Гроций ; пер. А. Л. Саккетти. – М. : Ладомир, 1994. – 868 с. – ISBN 5-86218-149-0.

Задорожній О. В. Гаазькі конвенції з міжнародного гуманітарного права // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. – К. : Знання України, 2004. – Т. 1. – 760 с. – ISBN 966-316-039-X.

Morgenthau H. Politics Among Nations: the Struggle for Power and Peace / H. Morgenthau. – N-Y. : Knopf, 1967. – 489 p.

Treaty of Adrianople – charges against Viscount Palmerston. HC Deb 01 March 1848 vol. 97 cc66-123 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://api.parliament.uk/historic-hansard/commons/1848/mar/01/treaty-of-adrianople-charges-against.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-28

Номер

Розділ

Актуальні питання національної безпеки і оборони