Наука і оборона http://nio.nuou.org.ua/ <p>Науково-теоретичний та науково-практичний журнал</p> Національний університет оборони України uk-UA Наука і оборона 2618-1614 Обґрунтування параметрів перспективної моделі збройних сил та інших складових сил оборони під час стратегічного (оборонного) планування http://nio.nuou.org.ua/article/view/349273 <p><em>У статті наведено методичний підхід до обґрунтування параметрів перспективної моделі збройних сил та інших складових сил оборони з використанням методу таксономії під час стратегічного (оборонного) планування. Для розв’язання задачі здійснюється декомпозиція збройних сил та інших складових сил оборони на окремі системи за їхнім функціональним призначенням. Основними вважаються системи бойових сил і засобів, для яких розробляються варіанти їхнього складу з урахуванням ресурсних обмежень.</em></p> <p><em>Сполучення зазначених варіантів складу бойових сил і засобів та варіантів сценарію є варіантами застосування збройних сил та інших складових сил оборони, які оцінюються за показниками: ефективності застосування угруповання військ; витрат на підготовку, застосування й утримання з’єднань, частин; часу створення угруповання військ тощо. Порівняння варіантів здійснюється з використанням методу таксономії за обраними показниками. Найкращому складу бойових сил і засобів та сценарію відповідає варіант, для якого таксономічний показник має максимальне значення.</em></p> М. В. Коваль В. В. Машталір О. М. Загорка Авторське право (c) 2026 Наука і оборона 2026-01-23 2026-01-23 4 43 53 10.33099/2618-1614-2025-31-4-43-53 Методичний підхід до визначення стану середовища національної безпеки http://nio.nuou.org.ua/article/view/349274 <p><em>Метою статті є надання спектрального бачення процесів, що відбуваються в Україні в різних сферах її національної безпеки. Це пов’язано з тим, що під час визначення стану середовища національної безпеки дається взаємопов’язана картина щодо важливості життєво важливих національних інтересів і рівня небезпеки загроз, які заважають їхній реалізації. </em><em>У цьому випадку з’являється можливість цілеспрямованого корегування державної політики для ефективного забезпечення національної безпеки.</em></p> <p><em>На основі одержаних знань з’являється можливість оперативно реагувати як на зміну стану середовища національної безпеки, так і своєчасно корегувати політику національної безпеки щодо реалізації життєво важливих національних інтересів і зниження рівня найнебезпечніших загроз. Цей методичний підхід дає змогу ефективно реагувати на зміни воєнно-політичної обстановки як у середині країни, так і за її межами. </em></p> В. О. Косевцов Г. М. Тіхонов О. О. Мурай В. В. Гнасевич Авторське право (c) 2026 Наука і оборона 2026-01-23 2026-01-23 4 54 57 10.33099/2618-1614-2025-31-4-54-57 Шляхи розвитку системи професійної військової освіти в умовах воєнного стану http://nio.nuou.org.ua/article/view/349250 <p><em>Розвиток системи військової освіти України, професіоналізація військової освіти набули актуальності в умовах відбиття збройної агресії Російської Федерації.</em></p> <p><em>У статті наведені результати аналізу показників обсягів підготовки осіб офіцерського складу на курсах професійної освіти стратегічного та оперативного рівнів, виявлено стійка тенденція їхнього зростання. Обґрунтовані рекомендації щодо деталізації командно-штабного курсу тактичного рівня L-2 на компоненти L-2A «батальйон», L-2B «бригада» та L-2С «армійський корпус». Запропонований підхід до формування каталогу посад осіб офіцерського складу з позначенням рівнів військової освіти у військово-обліковій спеціальності відповідно до ієрархії курсів професійної військової освіти.</em></p> В. С. Артамощенко А. В. Тристан М. В. Касьяненко Авторське право (c) 2026 Наука і оборона 2026-01-23 2026-01-23 4 3 9 10.33099/2618-1614-2025-31-4-3-9 Сучасний стан, ризики та загрози Єдиної транспортної системи України в умовах війни http://nio.nuou.org.ua/article/view/336605 <p><em>У статті проведено комплексний аналіз сучасного стану Єдиної транспортної системи України (ЄТСУ) в умовах повномасштабної військової агресії Російської Федерації. На основі детального аналітичного матеріалу здійснено систематизацію та класифікацію ризиків, що впливають на ЄТСУ, за трьома рівнями: первинні, вторинні та каскадні. Розглянуто структуру ЄТСУ та її ключові компоненти. Проаналізовано динаміку вантажних і пасажирських перевезень, масштаби пошкоджень транспортної інфраструктури та особливості функціонування окремих видів транспорту в період 2022–2025 рр. Ідентифіковано та систематизовано основні загрози функціонуванню ЄТСУ та виявлено її ключові системні вразливості.</em></p> <p><em>Обґрунтовано критичний вплив цих загроз і вразливостей на здатність ЄТСУ забезпечувати потреби національної безпеки та оборони держави.</em></p> <p><em>Наголошено на необхідності стратегічної трансформації ЄТСУ з урахуванням нових геополітичних реалій, безпекових викликів і потреб обороноздатності України.</em></p> Д. Ю. Нестеров Є. В. Хоменко С. М. Ємел’янова Авторське право (c) 2026 Наука і оборона 2026-01-23 2026-01-23 4 10 18 10.33099/2618-1614-2025-31-4-10-18 Російсько-українська війна: рашизм і німецька теорія блискавичної та тотальної війни по-російськи http://nio.nuou.org.ua/article/view/349251 <p><em>Використовуючи порівняльно-аналітичний метод, автори науково обґрунтовують факт існування рашистської ідеології. Для цього була наведена хронологія та визначені підстави і причини виникнення цієї войовничої ідеології. Дослідження доводять, що ця ідеологія сягає корінням німецької націонал-соціалістичної та італійської фашистської ідеологій.</em></p> <p><em>У статті простежується вплив рашистської ідеології на розв’язання російсько-української війни. Аналіз опублікованих наукових праць показує, що недостатньо уваги приділяється воєнній складовій рашистської ідеології. Використаний у статті порівняльно-аналітичний метод доводить, що в основу російської воєнної агресії покладені дві німецькі теорії – «блискавичної війни» та «тотальної війни», розроблені на початку ХХ ст. і випробувані на практиці під час Першої та Другої світових війн.</em></p> В. П. Варакута М. В. Варакута Авторське право (c) 2026 Наука і оборона 2026-01-23 2026-01-23 4 19 26 10.33099/2618-1614-2025-31-4-19-26 Можливі тенденції розвитку форм маневру військ у майбутніх наступальних операціях (бойових діях) http://nio.nuou.org.ua/article/view/349253 <p><em>Аналіз досвіду Війни за Незалежність України, а також війн і конфліктів ХХ та ХХІ століть показав, що в умовах безперешкодного застосування FPV-дронів протиборчими сторонами в глибину противника до 20 км та підготовленого фортифікаційного обладнання позицій та районів, проведення наступальних операцій (бойових дій) без великої переваги в силах і засобах є ускладненим. У статті наведені негативні приклади наступальних (рейдових) дій збройних сил Російської Федерації, проведених з використанням підземних комунікацій, та з урахуванням досвіду інших країн, а особливо Північної Кореї, зроблене припущення (застереження) щодо високої ймовірності будівництва підземних тунелів збройними силами Російської Федерації для проникнення (інфільтрації) через лінію бойового зіткнення. Для протидії цій проблемі пропонується побудувати систему виявлення підземної активності і водночас розпочати створення військових частин (підрозділів) у складі Збройних силах України, які будуть здатні виконати завдання з будівництва підземних тунелів.</em></p> О. В. Скляр С. С. Гульман Авторське право (c) 2026 Наука і оборона 2026-01-23 2026-01-23 4 27 34 10.33099/2618-1614-2025-31-4-27-34 Досвід діяльності Інженерного корпусу армії США (USACE) та можливість його застосування в Україні http://nio.nuou.org.ua/article/view/349265 <p><em>У статті проаналізовано основні напрями робіт Інженерного корпусу армії США (USACE) та надано рекомендації щодо застосування цього досвіду в умовах українських реалій. Розглянуто концепцію діяльності Інженерного корпусу армії США, яка полягає в забезпечені підтримки життєдіяльності різноманітних підрозділів армії США, а також у реагуванні на стихійні природні й техногенні катастрофи. Показано, що Інженерний корпус армії США проводить роботу у трьох основних напрямах, виконуючи цивільні, військові та науково-дослідницькі місії. Доведено, що основне завдання Інженерного корпусу армії США є гуманітарним та полягає у створенні безпечних умов для життєдіяльності військовослужбовців і цивільних громадян, а кінцева мета Корпусу – це сприяння досягненню суспільного блага та добробуту на основі застосування таких принципів традиційної культури Корпусу, як професійна досконалість, відданість, чесність і турбота про якість продукції.</em></p> Є. В. Хоменко В. П. Будз С. В. Костиря І. В. Свєтлічний Авторське право (c) 2026 Наука і оборона 2026-01-23 2026-01-23 4 35 42 10.33099/2618-1614-2025-31-4-35-42