Наука і оборона

Розвиток спроможностей сектору безпеки та оборони України щодо захисту критичної інфраструктури: світові тенденції та уроки війни в Україні

О. М. Суходоля — пн, 07 лип 2025 00:00:00 +0300

Посилення ролі сил оборони в забезпечення безпеки критичної інфраструктури (КІ) в останні десятиліття стає пріоритетним завданням оборонної політики різних країн світу. Поряд з безпосереднім завданням забезпечення захисту критичної військової інфраструктури дедалі чіткіше проявляється тенденція щодо уповноваження збройних сил на захист цивільної інфраструктури, передусім тієї, від якої залежить виконання визначених для них місій. Досвід України в реагуванні на воєнні загрози функціонування КІ в умовах повномасштабної війни засвідчує необхідність ще більшого посилення ролі сектору оборони України та його спроможностей забезпечити безпеку КІ.

Сценарне планування реагування на загрози може виступати практичним інструментом визначення необхідних спроможностей сил оборони та планування заходів захисту КІ. Запропоновані концептуальні підходи до розроблення сценаріїв дають змогу визначити заходи реагування на загрози різного рівня критичності та узгодити їх реалізацію окремими суб’єктами національної системи захисту КІ.

Класифікація надзвичайних ситуацій природного характеру геологічної генези

В. В. Карабин, І. М. Кордіяка — пн, 07 лип 2025 00:00:00 +0300

Стаття присвячена аналізу класифікації надзвичайних ситуацій (НС) природного характеру в частині геологічних та геофізичних надзвичайних ситуацій. Застосовано методи теорії класифікації, системного аналізу та схожості. Наукова гіпотеза полягає в пріоритетності генетичного підходу при розробці класифікацій природних процесів.

Основний акцент робиться на необхідності об’єднання категорій геологічних НС та геофізичних НС та поділ усіх НС геологічної генези на ендогенні та екзогенні. Охарактеризовано різні НС геологічної генези, зокрема зсуви, обвали, карстові провали та підтоплення, які здебільшого є результатом екзогенних процесів, але можуть бути активізовані техногенними факторами. Ключовим результатом дослідження є обґрунтування нової класифікації НС геологічної генези на основі генетичного підходу, що дасть змогу краще зрозуміти їхню природу, оптимізувати моніторинг і прогнозування. Робота підкреслює важливість удосконалення національного класифікатора НС задля ефективного управління та реагування на надзвичайні ситуації природного характеру.

Комунікаційні моделі в системі військової освіти: аналітичний огляд та перспективи розвитку

Н. М. Микитюк — пн, 07 лип 2025 00:00:00 +0300

У статті проведено аналітичний огляд комунікаційних моделей та їхньої придатності для використання в системі військової освіти. Зазначено, що ефективна комунікація є ключовим елементом функціонування збройних сил. Особливу увагу приділено значенню комунікації у сфері військової освіти, де вона сприяє формуванню лідерських якостей, розвитку критичного мислення та здатності діяти в умовах невизначеності.

Сучасні виклики, зокрема гібридні війни, інформаційні операції та кіберзагрози, зумовлюють необхідність адаптації традиційних моделей комунікації до нових умов. У статті проаналізовано фундаментальні теорії комунікації (лінійну, циркулярну, спіральну, мережеву моделі) та окреслено їхні переваги й недоліки в контексті військової освіти. Розглянуто також можливості впровадження мережевих моделей, які враховують вплив інформаційних технологій і соціальних мереж. Зроблено акцент на інтеграції чотирьох основних комунікаційних парадигм в освітній процес вищих військових навчальних закладів. У результаті дослідження автор наголошує на необхідності створення моделі комунікації, яка враховувала б динамічні суспільні трансформації та специфічні потреби військової освіти.

Модель компетентності наукових та науково-педагогічних працівників

О. О. Горбач — пн, 07 лип 2025 00:00:00 +0300

Аналіз існуючого стану комплектування посад наукових та науково-педагогічних працівників, які передбачають наявність наукового ступеня, свідчить про проблеми з оцінкою рівня компетентності наукових та науково-педагогічних працівників відповідно до займаної посади. Одним з важливих факторів, який впливає на оцінку рівня компетентності таких працівників, є врахування нових показників рівня компетентності наукових та науково-педагогічних працівників при проведенні такого оцінювання. У процесі дослідження вдосконалено модель компетентності наукових та науково-педагогічних працівників. На відміну від існуючих, у цій моделі компетентності враховані такі показники, як здатність адаптації до швидких технологічних змін та інтеграції новітніх інструментів і підходів у своїй професійній діяльності, здатність до поєднання різних форм навчання та впровадження інноваційних та інтерактивних методів навчання і здатність до швидкого реагування на зміни в обстановці. Запропонована модель базується на поділі компетентностей на наукову, педагогічну, організаційну та комунікативну, що зробило можливим оцінювати рівень компетентності наукових та науково-педагогічних працівників більш об’єктивно та комплексно.

Ефективність політико-правових механізмів забезпечення сталого розвитку в системі національної безпеки України

К. І. Ровинська, О. В. Дуліна, Г. І. Куспляк — пн, 07 лип 2025 00:00:00 +0300

У статті досліджено політико-правові механізми забезпечення сталого розвитку в системі національної безпеки України, які є важливим інструментом підтримання екологічної, економічної та соціальної стійкості держави в умовах сучасних викликів. Актуальність теми зумовлена необхідністю адаптації національних стратегій до міжнародних стандартів сталого розвитку, зокрема Цілей сталого розвитку ООН, та посилення їхньої ефективності в умовах воєнного стану. Метою дослідження є встановлення особливостей функціонування політико-правових механізмів сталого розвитку в Україні, виявлення ключових проблем та обмежень, а також формулювання пропозицій для їхньої оптимізації. У процесі дослідження встановлено, що функціонування політико-правових механізмів сталого розвитку в Україні характеризується фрагментарністю нормативно-правової бази, недостатньою координацією між державними органами та слабкою інтеграцією екологічних аспектів у стратегії національної безпеки. Виявлено обмеження в реалізації програм через низький рівень фінансування та відсутність інноваційних підходів до моніторингу й управління ресурсами. Окремо зазначено вплив зовнішніх факторів, таких як війна, що створює додаткові виклики для досягнення цілей сталого розвитку.

Проблеми сучасного міжнародного гуманітарного права крізь призму збройних протистоянь ХХІ століття

А. А. Бабич, В. Г. Малюга — пн, 07 лип 2025 00:00:00 +0300

У статті на основі аналізу наукових позицій теоретиків воєнного права і практики збройних протистоянь ХХІ століття відзначене відставання розвитку положень міжнародного гуманітарного права від реалій сучасних бойових дій. Розглядаючи касичні теорії війни в контексті практики ведення сучасної збройної боротьби кожне збройне протистояння, яке відповідає умовам «держава, збройні сили, застосування зброї», доцільно віднести до правової категорії «війна», решту ситуацій силового протистояння можна визначати як певний вид воєнного конфлікту. Проблему пропонується розв’язувати шляхом правового супроводження бойових дій фахівцями, які можуть оперативно надати слідчим органам і прокуратурі достовірну інформацію про факт порушення, його належність до сфери міжнародного гуманітарного права, оцінити можливі результати правового регулювання. Установлено, що існує проблема ефективного застосування силових заходів впливу, зокрема санкцій та миротворчих сил, породжена надмірною бюрократизацією процесу прийняття відповідних рішень.

Застосування кваліметрії під час стратегічного (оборонного) планування розвитку збройних сил

В. В. Машталір, О. М. Загорка, С. В. Поліщук, Т. В. Уварова, І. О. Загорка — пн, 07 лип 2025 00:00:00 +0300

Основним завданням стратегічного (оборонного) планування розвитку збройних сил (ЗС) є визначення параметрів їхньої перспективної моделі. У статті ЗС розглядаються як складна організаційно-технічна система, яка характеризується категоріями якості та результативності. Якість визначається параметрами ЗС, результативність – ефективністю застосування угруповання військ (сил), що створюється для відбиття агресії. Для визначення параметрів моделі ЗС запропоноване сумісне використання категорій якості та ефективності. Оцінювання якості моделі ЗС здійснюється з використанням положень теорії кваліметрії, ефективності застосування угруповання військ (сил) – відомих математичних моделей та аналітичних методик.

Методичний підхід до розробки кодексу військової служби

І. М. Половінкін, В. В. Федорович, О. П. Даценко — пн, 07 лип 2025 00:00:00 +0300

У статті розглянутий методичний підхід до розробки нормативно-правового акта – Кодексу військової служби, який має поєднати основні положення законодавчих актів держави, що стосуються питань проходження військової служби в Збройних Силах України. Методичний підхід передбачає поступову процедуру розробки Кодексу військової служби, зокрема проведення ретельного аналізу існуючих нормативно-правових актів, які регламентують усі аспекти проходження військової служби в Збройних Силах України, а також аналізу аналогічних юридичних документів, котрі застосовуються для правового регулювання проходження військової служби в арміях країн НАТО. Практична значущість запропонованого підходу полягає в тому, що розглянуто процедуру розроблення проєкту нормативно-правового акта держави стосовно проходження військової служби, який має врахувати всі пов’язані із цим процесом аспекти, в тому числі особливості проходження військової служби в умовах правового режиму воєнного стану.

Запропонований підхід передбачає суттєве скорочення загальної кількості нормативно-правових актів, що стосуються військової служби, а також систематизацію в єдиному нормотворчому документі основних питань, пов’язаних не лише з проходженням військової служби, а й із забезпеченням цього процесу (соціальних, правових, мотиваційних тощо).

Методичний підхід до підготовки фахівців з озброєння та військової техніки в скорочені терміни в умовах воєнного стану

А. П. Гандзюк, О. Й. Мацько, Я. С. Горбачова, Ф. А. Демідчик — пн, 07 лип 2025 00:00:00 +0300

У статті автори на основі аналізу змісту кваліфікаційних вимог і програм підготовки фахівців з озброєння та військової техніки у вищих військових навчальних закладах, керуючись вимогами періоду воєнного стану в країні, на основі аналізу досвіду з інтенсифікації навчального процесу в галузі навчальних технічних дисциплін розробили методичний підхід до підготовки відповідних фахівців в обґрунтовано скорочені терміни в умовах воєнного стану. Застосування методичного підходу до підготовки фахівців технічного профілю, який пропонується авторами, в навчальних військових закладах різних рівнів військової освіти забезпечить обґрунтоване скорочення термінів навчання фахівців відповідно до кваліфікаційних вимог замовника з вивчення та освоєння зразків озброєння та військової техніки.