Сутність комунікації як процесу у сфері управління
DOI:
https://doi.org/10.33099/2618-1614-2019-7-2-35-38Ключові слова:
комунікація, процес управління, керівник, комунікатор, реципієнт, ефективністьАнотація
В статті розглядається процес комунікації в сфері управління. Розглядаються підходи до визначення поняття “комунікація” в різних наукових колах, проводиться порівняння основних поглядів в соціальній сфері, психології, комунікативній філософії, окремих поглядах в сфері управління й менеджменту. На основі детального аналізу з’ясовано, що комунікація є суб’єкт-суб’єктним впливом між індивідами, індивідом і групою, між соціальними групами (всередині соціальних груп), що здійснюється для досягнення певної мети. Також розглядається сутність поняття комунікації як специфічної функції управління, яка визначає передачу і обмін інформацією в організації з метою впливу на неї. Окреслено основні елементи комунікаційного процесу за лінійною формулою Лассвела та відзначено її універсальність для дослідження питань комунікацій. Виділено основні аспекти комунікації, які мають найбільш важливе значення для оцінки змісту управлінської діяльності у військовій сфері.
Порівнюючи погляди на визначення поняття управління в рамках системного підходу, враховується до уваги комунікаційний аспект та робиться припущення щодо розгляду управління як складного комунікаційного процесу. Визначається, що комунікація є з’єднувальною ланкою між підсистемами управління, а також виступає як управлінських процес, адже вона пов'язує функції організації, планування, мотивації та контролю та має забезпечити єдину мету управління. Наголошується, що в загальному розумінні управління, як і комунікація, являє собою вплив, спрямований на досягнення певної мети, є суб’єкт-суб’єктним процесом (має місце взаємний вплив між учасниками управлінського процесу) та виступає як з’єднувальний (інтегруючий) фактор між всіма управлінським функціями.
На основі проведеного дослідження висувається гіпотеза щодо можливості розгляду процесу управління як комунікаційного процесу. На основі висунутої гіпотези вказується подальший напрямок дослідження щодо визначення умов і факторів, які впливають на ефективність управління, враховуючи комунікаційну природу управлінського процесу.
Посилання
Кули Ч. Х. Общественная организация. Изучение углубленного разума // Тексты по истории социологии XIX–XX веков: хрестоматия / сост. и отв. ред. В. И. Добреньков, Л. П. Беленкова. – Москва : Наука, 1994. – С. 350–383.
Суспільно-комунікативні процеси у Збройних Силах України : підручник / В. І. Алещенко та ін.; за заг. ред. В. С. Чорного. – К. : НУОУ ім. Івана Черняховського, 2017. – 372 с.
Шарков Ф. И. Коммуникология: основы теории коммуникации : учебник / Ф. И. Шарков. – Москва : ИТК «Дашков и К», 2010. – 592 с.
Денисюк С. Г. Комунікологія : навчальний посібник / С.Г. Денисюк. – Вінниця : ВНТУ, 2015. – 102 с.
Энциклопедия эпистемологии и философии науки / Ин-т философии РАН; под. ред. И. Т. Касавина. – Москва : Канон+, РООИ Реабилитация, 2009. – 1248 с.
Почепцов Г. Г. Теория коммуникации / Г. Г. Почепцов. – К. : Ваклер, 2001. – 656 с.
Різун В. В. Начерки до методології досліджень соціальних комунікацій (наукова стаття, оприлюднено 12 лютого 2011 року) // [Наукова сторінка професора Володимира Різуна, Інститут журналістики]. – Київ, 2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://journlib.univ.kiev.ua/Nacherky_do_metodologiyi.pdf.
Філософський енциклопедичний словник / НАН України, Ін-т філософії імені Г. С. Сковороди; [редкол.: В. І. Шинкарук (голова) та ін.]. – К. : Абрис, 2002. – VI, 742 с.
Бринцев В. В. Державне управління: питання теорії і практики у воєнній сфері в Україні : навч. посіб. / В. В. Бринцев. – К. : НУОУ ім. Івана Черняховського, 2017. – 176 с.
Слободянюк А. В., Андрущенко Н. О. Психологія управління та конфліктологія : навчальний посібник для практичних та семінарських занять / А. В. Слободянюк, Н. О. Андрущенко. – Вінниця, ВНТУ, 2010. – 120 с.
Драчов Є. В. Сутність та функції комунікації в системі державного управління // Науковий вісник Академії муніципального управління. – 2014. – (Управління; 3). – С. 159–167.
